Урок № 46 Сполучені посудини. Манометри

Тема уроку: Сполучені посудини. Манометри

Мета уроку: сформувати знання про сполучені посудини, про рівень вільної поверхні рідини в спо­лучених посудинах для однорідної та неоднорідної рідин; розглянути практичне застосування спо­лучених посудин; сформувати знання про принцип дії, будову та роботу рідинних насосів, манометрів, гідравлічних машин різних типів; формувати навички користування даними приладами;
розвивати вміння спостерігати та аналізувати фізичні явища; активізувати розумову і пізнавальну діяльність учнів;
виховувати  допитливість, культуру спілкування, сприяти формуванню особистості.
Базові фізичні поняття: сполучені посудини, мано­метри, тиск.
Демонстрації: Модель сполучених посудин. Рівновага рідини у сполучених посудинах. Водяной U-подібний манометр. Модель металевого манометра.
Обладнання: сполучені посудини різної форми, манометри (рідинний та металеві), вода, олія
Тип уроку: засвоєння нових знань


Не той дурний, хто не знає...,
але той, хто знати не хоче.
Г. Сковорода




Хід уроку :
      I.      Організаційний момент
   II.      Актуалізація опорних знань
Інтерактивна вправа «Чарівна паличка без повторення»
По естафеті в класі передається «чарівна палич­ка». Передаючи паличку, учень повинен до одного і того самого слова дібрати такі слова, щоб вийшло правильне словосполучення, але повторюватися не можна.
Наприклад, дано слово «Торрічеллі». Перший учень додає слово «вчений». Він отримує паличку і підходить до іншого учня. Простягає йому па­личку, вимовляючи початкове слово «Торрічеллі». Другий учень промовляє: «Придумав дослід». Якщо це правильно, то паличка переходить далі.
У вправі використовують кілька початкових слів:
1. Тиск.
2. Атмосферний тиск.
3. Барометр.
Можна вправу проводити між учнями одного ряду для першого слова, учнями другого – для другого й учнями третього – для третього.
III.      Мотивація навчальної діяльності
Підніміть руки
•    хто хоч раз відвідав зоопарк;
•    хто бачив слона;
•    хто бачив мурахоїда.
Як слон п'є воду? Як мурахоїд засмоктує мура­шок?
Мешканці сучасного Риму досі користуються залишками водогону, що побудований ще давніми римлянами. (Проілюструвати картину «Водогінні споруди давнього Риму в їх початковому вигляді».) Погляньте на картину і скажіть, чим відрізняється цей водогін від сучасного?
Звичайно, набагато простіше було прокладати труби в землі, але римські інженери в ті часи не зна­ли про закон сполучених посудин. Вони боялися, що у водоймищах, з'єднаних дуже довгою трубою, вода не встановиться на одному рівні. Довжина однієї з римських труб, Аква Марції, 100 км, хоча пряма відстань між її кінцями вдвічі менша. Римляни надавали водогінним трубам рівномір­ного ухилу вниз на всьому шляху, тому часто їм доводилося прокладати труби в обхід. Півсотні кілометрів камінної кладки довелося прокласти через незнання елементарного закону фізики.
То якого ж закону не знали римляни? Ми сьогодні дізнаємося. (Оголошення теми уроку.)
IV.      Вивчення нового матеріалу
Це легко пояснити, користуючись формулою
 Справді, якщо подумки проведемо через середину трубки, що з’єднує дві посудини, вертикальну площину, то тиски ліворуч і праворуч від площини будуть рівні відповідно p1 й p2. Оскільки рідина не перетікає з посудини в посудину, то , 



·        Нерухома однорідна рідина у сполучених посудинах будь-якої форми встановлюється на одному рівні.
Якщо в сполучені посудини налиті різні рідини, що не змішуються, то рівень рідин у посудинах може бути не однаковим.





·        У сполучених посудинах висоти шарів рідин обернено пропорційні густинам цих рідин.
Неподалік від С.-Петербурга знаходиться Петергоф — ансамбль парків, палаців і фонтанів. Це єдиний ансамбль у світі, фонтани якого (їх понад 100) працюють без насосів і складних водонапірних споруджень. Тут використовується принцип сполучених посудин — різниця в рівнях, на яких розташовані фонтани й ставки-водосховища.
Рівень рідини в сполучених посудинах залежить від зовнішнього тиску. Це явище використане для побудови рідинних манометрів — приладів для вимірювання тиску.
На рисунку ви бачите U-подібний манометр із підфарбованою водою. Правий його кінець сполучається з атмосферою. За допомогою шланга до манометра приєднана посудина, що на початку досліду теж сполучається з атмосферою. При цьому рівні води в манометрі перебувають біля відмітки 0 см. Потім, відкачуючи насосом повітря, зменшують його тиск у посудині. При цьому вода в манометрі зміщується вліво. З’ясуємо, чому це відбувається.

У лівій частині цієї рівності записана сума тиску в посудині й тиску стовпа води ліворуч. У правій частині рівності — сума атмосферного тиску й тиску стовпа води праворуч. Підставляючи чисельні значення, одержуємо:

Звідси:
.
Рівність показує, що щодо атмосферного тиску тиск у посудині на 4 кПа менше. Це значення ми дізналися саме завдяки манометру. Легко підрахувати й абсолютний тиск у посудині: .
Отже, U-подібна трубка, заповнена рідиною, є приладом для вимірювання тиску — відкритим рідинним манометром.
2. Металевий манометр
Рідинний U-подібний манометр незручний для вимірів, тому що дозволяє одержувати значення тиску не відразу, а лише після деяких обчислень, крім того, рідину необхідно наливати до певного рівня. Із цієї причини в техніці набули поширення так звані металеві деформаційні манометри, що відразу показують вимірюваний тиск.
Шкала манометра проградуйована в паскалях, кілопаскалях або атмосферах (атм).
3. Гідравлічні машини
Якщо позначити площі поршнів S1 й S2, а сили тиску рідини на ці поршні F1 й F2, то можна записати:
.
Відношення характеризує виграш у силі, отриманий у даному механізмі. З отриманої формули випливає, що виграш у силі визначається відношенням площі
Чим більше відношення площ поршнів, тим більше виграш у силі.
Практичним застосуванням цього правила є гідравлічний прес, підйомник і безліч інших пристроїв.
4. Насоси
Першими гідравлічними машинами, що застосовувалися ще в давнину, були насоси для подачі води у водопроводи й фонтани. Підняття рідини за поршнем лежить в основі роботи всмоктувальних насосів, що піднімають воду з колодязів.
Насос, схематично зображений на рисунку, складається із циліндра, усередині якого ходить угору й униз припасований до стінок поршень 1.
У нижній частині циліндра й у самому поршні встановлені клапани 2, що відкриваються тільки нагору. Під час руху поршня нагору вода під дією атмосферного тиску входить у трубу, піднімає нижній клапан і рухається за поршнем.
Існують насоси, за допомогою яких зменшують тиск газу,— такі насоси називають розріджувальними. Згадайте, наприклад, насос, за допомогою якого відкачували повітря з-під скляного ковпака, щоб переконатися в тому, що для поширення звуку необхідне середовище. Схема дії такого насоса показана на рисунку.



   V.      Узагальнення знань

Розв'язування задач
1. На дошці намалювати два чайники однакової ширини: один високий, другий – низький, але верхня частина носиків на одному рівні. В який із чайників можна налити більший об'єм води?
2.  Нижню частину сполучених посудин запо­внили ртуттю. У ліве коліно налили гас, а в праве – воду, висота стовпчика якої 48 см. Якої висоти має бути стовпчик гасу, щоб ртуть залишилася на тому самому рівні?
1.     Чому у відкритому манометрі рівні однорідної рідини в обох колінах однакові?
2.     За яким принципом влаштований і діє металевий манометр?
3.     Які фізичні закони лежать в основі дії гідравлічної машини?
4.     За якої умови гідравлічна машина дає виграш у силі?
5.     Яке явище використовують у пристрої поршневого водяного насоса?
6.     Чим обмежується висота підняття рідини у всмоктувального насоса?

VI.      Підсумки уроку

VII.      Домашнє завдання



Буду радий бачити Ваші побажання та запитання в коментарях. 

Немає коментарів:

Дописати коментар