Тема уроку: Фізика як фундаментальна наука про природу. Етапи пізнавальної діяльності у фізичних дослідженнях.
Мета уроку: формування інтересу до вивчення фізики, уявлень про методи наукового дослідження, понять про фізичні величини та їх одиниці, формування навичок визначення ціни поділки вимірювальних приладів і користування вимірювальними приладами, розвивати вміння і навички правильного користування найпростішими вимірювальними приладами, виховувати в учнів самостійність, мислення, кмітливість.
Базові фізичні поняття: фізична величина, ціна поділки приладу
Демонстрації: розряд за допомогою електрофорної машини
Обладнання:шкали вимірювальних приладів (лінійки, амперметра, динамометра, годинника, термометра, мензурки), демонстраційна лінійка, транспортир, мірна стрічка, презентація, мультимедійна дошка, роздатковий матеріал.
Міжпредметні зв’язки: природознавство, математика
Хід уроку :
I. Організаційний момент
Привітання, перевірка присутніх
II. Актуалізація опорних знань
Учні швидко креслять таблиці
Фізичне тіло
|
Речовина
|
Явище
|
Учитель диктує слова, а кожен учень записує слово до відповід-ної колонки у своєму зошиті (чи на аркуші).
Фізичне тіло
|
Речовина
|
Явище
|
олівець
|
залізо
|
дощ
|
Ключ для перевірки
Фізичне тіло
|
Речовина
|
Явище
|
олівець
|
залізо
|
дощ
|
рейки
|
свинець
|
грім
|
Місяць
|
алюміній
|
веселка
|
ножиці
|
спирт
|
світанок
|
стіл
|
ртуть
|
вітер
|
вертоліт
|
мідь
|
снігопад
|
телефон
|
нафта
|
кипіння
|
окуляри
|
вода
|
завірюха
|
праска
|
постріл
| |
повінь
|
Рекомендації щодо оцінювання роботи: за кожне правильно написане слово (крім прикладів) - по 0,5 бала. Результат округлюється на користь учня.
III.Мотивація навчальної діяльності
Уявлення про природу кожна людина (і первісна, і сучасна) одержувала й одержує за допомогою органів почуттів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Але для того, щоб як слід розібратися в навколишньому світі, потрібно якось систематизувати ці уявлення, знайти зв’язки між різними явищами - тільки тоді з’являються наукові знання.
IV. Вивчення нового матеріалу
Фізика - наука в першу чергу експериментальна, вона спирається на спостереження й досліди.
Обмежитися при вивченні фізичних явищ тільки спостереженнями не можна, навіть якщо ці спостереження проводяться систематично та цілеспрямовано.
Багато хто з вас не раз спостерігав блискавку, але навряд чи хто-небудь на підставі одних спостережень зміг би довести, що блискавка - це гігантський електричний розряд. А при фізичних експериментах (дослідах) учені самі відтворюють явище за різних умов, не очікуючи, поки воно відбудеться в природі. На основі отриманих даних можна вже робити висновки про природу явища.
Демонструється електричний розряд за допомогою електрофорної машини або високовольтного перетворювача. Подивіться: ми відтворюємо на вчительському столі те саме явище, що відбувається в момент грозового розряду (у старших класах ви довідаєтеся, що це явище називають іскровим розрядом). Зрозуміло, масштаби інші: замість сліпучого спалаху - іскорки, а замість оглушливих гуркотів грому - потріскування. Але за необхідності (а вона іноді виникає) учені можуть відтворити це явище й у набагато більш вражаючому вигляді. А якщо ми спроможні відтворити явище, виходить, ми правильно розібралися в його причинах.
Відповіді учнів обговорюються і за необхідності доповнюються.
На підставі проведених спостережень і дослідів учені будують теорію, що дозволяє пояснити отримані результати. Якщо теорія побудована правильно, то вона дозволяє передбачити і результати інших експериментів і спостережень - навіть таких, які ще ніхто і ніколи не проводив! Так вченим удалося «на кінчику пера» відкрити далекі планети Сонячної системи (Нептун і Плутон). Вони розрахували: якщо направити телескоп на певну ділянку зоряного неба, то там виявиться невідома раніше планета. І передбачення виправдалося! А от спроби сформулювати закони природи, не спираючись на експериментальні дані, тільки умоглядним шляхом, часто призводили до помилок. Однієї з найвідоміших помилок припустився великий учений античності Аристотель. Він вважав очевидним, що важкі тіла повинні падати на Землю швидше, ніж легкі. Через дві тисячі років інший великий учений, Галілео Галілей, довів неправильність цього твердження: гарматне ядро і мушкетна куля падали з похилої Пізанської вежі практично одночасно.
Демонструється дослід з падінням книжки й аркуша паперу.
Якщо їх відпустити одночасно з однакової висоти, то книжка упаде швидше. Якщо аркуш паперу покласти під книжку, то вони упадуть одночасно (бажано, щоб розміри книжки й аркуша були приблизно однаковими).
Ймовірніше за все, діти висловлять дві гіпотези:
1) книжка упаде швидше,
2) обидва тіла впадуть одночасно.
На цьому прикладі можна показати, як формуються знання про природу в науці. Результат експерименту викликає пожвавлення в класі, тому що для більшості дітей він зовсім не є очевидним. Пояснення буде дано пізніше.
Отже, усяка фізична теорія будується на основі спостережень і дослідів; коли ж теорія побудована, досліди і спостереження дозволяють перевірити, наскільки вона правильна.
Спостереження - формулювання проблеми - висування робочої гіпотези - проведення наукового експерименту - створення теорії - передбачення нових ефектів.
Фізична величина - кількісна характеристика фізичної властивості об’єкта чи явища. Зазначені відмінності тіл і явищ описують такі фізичні величини, як висота, вага, об’єм, час. Можливо, учні згадають, що різні тіла можуть бути по-різному нагріті, мати різний колір і т. ін.
Швидше за все, діти назвуть площу, масу, температуру і т. ін.
Виміряти будь-яку величину - значить порівняти її з однорідною величиною, що прийнята за одиницю.
Для кожної фізичної величини є відповідні одиниці.
Учні, без сумніву, назвуть лінійку, рулетку, можливо, штангенциркуль чи мікрометр. Можуть згадати годинник, ваги, термометр і т. ін.
У всіх цих приладів є шкала. Але в кожного вона своя, особлива.
Демонстрація шкал різних вимірювальних приладів (можна навіть тих, котрі діти ще не знають): термометра, амперметра, динамометра, мензурки і т. ін.
Штрихи - це риски, нанесені на шкалі.
Поділки - це відстані між двома найближчими штрихами.
Біля деяких штрихів на шкалі стоять числа.
Щоб скористатися вимірювальним приладом, зняти показання, спочатку необхідно визначити ціну поділки вимірювального приладу.
Ціна поділки — це значення найменшої поділки шкали вимірювального приладу.
Щоб визначити ціну поділки, треба знайти два найближчих штрихи шкали, біля яких написані значення величини. Потім з більшого значення відняти менше й отримане число розділити на число поділок, що знаходяться між ними.
Ми з вами з’ясували, як можна вимірити фізичну величину, навчилися виконувати простіи вимірювання. Чергове питання, що вимагає відповіді:
Від чого залежить точність вимірювань?
Результати виконаних нами вимірювань не можуть бути абсолютно точними, вони завжди наближені, тому що чутливість не тільки наших органів почуттів, але й вимірювальних приладів має певні межі.
При знятті показань із приладів необхідно вказати не тільки наближене значення вимірюваної величини, але й ті найбільші похибки, що можуть бути допущені при вимірюваннях.
Вимірювання бувають прямі й непрямі. Пряме вимірювання - визначення значення фізичної величини безпосередньо за допомогою засобів вимірювання.
Пряме вимірювання довжини можна здійснити за допомогою лінійки, часу - за допомогою секундоміра.
Щоб визначити площу прямокутника, можна виміряти його довжину та ширину, а потім перемножити. Це - приклад непрямого вимірювання.
Дії учня
|
Так
|
Ні
|
1. Звертання за допомогою до вчителя (піднята рука)
| ||
2. Обмін обладнанням з сусідами
| ||
3. Звертання по допомогу до учня в сусідньому ряду
| ||
4. Допомога учню, що сидить за сусідньою партою
| ||
5. Зміна плану роботи без узгодження з учителем
| ||
6. Голосне обговорення ходу виконання роботи
|
V. Встановлення внутрішньо предметних та між предметних зв’язків
VI. Узагальнення знань
1)Учні записують до зошитів таблицю «Префікси, які використовують
для утворення кратних та частинних одиниць».
2)Колективне складання таблиці «Фізичні величини» (її можна
записати в кінці зошита і по мірі вивчення нових фізичних величин доповнювати).
VII. Підсумки уроку
Учні по черзі роблять висновки про те , чого вони навчалися на уроці, якого результату досягли.
VIII. Домашнє завдання
а)Підготувати доповідь «Стародавні міри довжини» (аршин,вершок, ярд, дюйм тощо);
б)Скласти ребуси, в яких зашифрувати назву фізичної величини і її одиниці.
Вивчити конспект
Завантажити конспект Урок 2 Фізика як фундаментальна наука про природу. Етапи пізнавальної діяльності у фізичних дослідженнях.
Буду радий бачити Ваші побажання та запитання в коментарях.
Немає коментарів:
Дописати коментар